narrow default width wide

Breadcrumbs

17 серпня 2014 р.Б. Неділя 10-та після П’ятидесятниці.

 

 

Семи отрокiв у Ефесi: Максимiлiана, Ямвлиха, Мартинiана, Іоана, Діонісiя, Єксакустодіана (Константина) та Антонiна (бл. 250; 408 – 450). Прмц. Євдокiї (362 – 364). Мч. Єлевферiя (ІV).

 

Святий Максиміліан був сином ефеського градоначальника, решта шість юнаків - синами інших знатних Ефеських громадян. Юнаки були друзями з дитинства, і всі перебували на військовій службі. Коли імператор Декій (249-251) прибув до Ефесу, він звелів усім громадянам з'явитися для принесення жертви язичницьким божествам; непокірних чекали муки і смертна кара. За доносом улесників імператора до відповіді були покликані й сім Ефеських юнаків. Поставши перед імператором, святі юнаки сповідали свою віру в Христа. З них негайно були зняті знаки військової відмінності - військові пояси. Однак Декій відпустив їх на свободу, сподіваючись, що вони змінять рішення за той час, поки він знаходиться в поході. Юнаки пішли з міста й сховалися в печері гори Охлон, де проводили час в молитвах, готуючись до мученицького подвигу. Наймолодший з них - святий Ямвлих, одягаючись у жебрацьке лахміття, ходив у місто і купував хліб. В один з таких виходів у місто він почув, що імператор повернувся і їх шукають, щоб представити на суд. Святий Максимиліан надихнув друзів вийти з печери і добровільно з'явитися на суд. Дізнавшись, де переховуються юнаки, імператор звелів закласти вхід до печери камінням, щоб юнаки померли в ній від голоду і спраги. Двоє з сановників, що були присутні при замуруванні входу в печеру, були таємними християнами. Бажаючи зберегти пам'ять про святих, вони вклали серед каміння запечатаний ковчежець, в якому знаходилися дві олов'яні дощечки. На них були написані імена семи отроків та обставини їх страждань і смерті.

Але Господь навів на юнаків дивний сон, який тривав майже два століття. До того часу гоніння на християн припинилися, хоча при святому благовірному цареві Феодосії Молодшому (408-450) з'явилися єретики, що відкидали воскресіння мертвих в Друге пришестя Господа нашого Ісуса Христа. Одні з них говорили: "Як може бути воскресіння мертвих, коли не буде ні душі, ні тіла, так як вони знищаться?" Інші твердили: "Тільки одні душі будуть мати заплату, оскільки неможливо тілам повстати і ожити після тисячі років, коли не залишиться від них і праху". Тоді-то Господь і відкрив таємницю очікуваного воскресіння мертвих і майбутнього життя через Своїх сім юнаків.

Власник ділянки землі, на якій знаходилася гора Охлон, почав будувати кам'яну споруду, і робочі розібрали вхід до печери. Господь оживив юнаків, і вони прокинулися наче від звичайного сну, не підозрюючи, що минуло майже 200 років. Тіла їх і одяг були зовсім нетлінні. Готуючись прийняти муки, отроки доручили святому Ямвлиху ще раз купити їм хліба в місті для підкріплення сил. Підійшовши до міста, юнак був вражений, побачивши на воротах святий хрест. Почувши вільно казане Ім'я Ісуса Христа, він став сумніватися, що прийшов в своє місто. Розплачуючись за хліб, святий отрок подав торговцю монету із зображенням імператора Декія і був затриманий, як приховувач скарбів зі старовинних монет. Святого Ямвлиха привели до градоначальника, у якого в той час знаходився Ефеський єпископ. Слухаючи здивовані відповіді юнака, єпископ зрозумів, що Бог відкриває через нього якусь таємницю, і сам подався разом з народом до печери. Біля входу в печеру єпископ вийняв з купи каміння запечатаний ковчежець і відкрив його. Він прочитав на олов'яних дощечках імена семи юнаків, та й обставини замурування печери за наказом імператора Декія. Увійшовши до печери, і побачивши в ній живих юнаків, всі зраділи і зрозуміли, що Господь, через пробудження їх від довгого сну, відкриває Церкві таємницю воскресіння мертвих. Невдовзі сам імператор прибув до Ефесу і розмовляв з юнаками в печері. Тоді ж святі отроки на очах у всіх схилили голови на землю і знову заснули, на цей раз до загального воскресіння. Імператор хотів кожного з юнаків покласти в дорогоцінну раку, але, з'явившись йому вві сні, святі сказали, щоб тіла їх були залишені в печері на землі. У ХII столітті руський паломник ігумен Данило бачив у печері ці святі мощі семи отроків.

 

Яндекс.Метрика