narrow default width wide

Breadcrumbs

19 жовтня 2014 р.Б. Неділя 19-та після П’ятидесятниці. Апостола Фоми (І).

 

Апостол Фома входить до числа святих апостолів - 12 учнів Спасителя. Він був родом з галілейського міста Пансади і займався рибальством. Почувши благовіст Ісуса Христа, апостол Фома усе покинув і послідував за Ним.

За свідченням Священного Писання, святий апостол не повірив розповідям інших учнів про Воскресіння Ісуса Христа: “Якщо не побачу на руках Його рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребра Його, не повірю” (Ін.20,25). На восьмий день після Воскресіння Господь явився апостолу Фомі і показав Свої рани. «Господь мій і Бог мій!» – вигукнув святий апостол...

«Фома, який був колись слабшим за інших апостолів у вірі, – говорить святитель Іоанн Златоуст, став по благодаті Божій мужнішим і невтомнішим за інших, настільки що обійшов зі своєю проповіддю майже всю землю, не побоявшись сповіщати Слово Боже народам диким». За Церковним Переданням, святий апостол Фома заснував християнські Церкви в Палестині, Месопотамії, Парфії, Ефіопії та Індії.

Збереглося оповідання про те, як святий Фома пішов на справу благовіствування до Індії. Тамтешній цар побажав збудувати собі палац. За велінням Господа, святий апостол назвався архітектором і пішов до царя. Цар показав місце, де б він хотів мати свої палати, та дав будівникові багато золота. Святий Фома роздавав потребуючим золото, одержане на будування, і почав ревно проповідувати віру Христову, багатьох хрестив.

І справді, все більше розповсюджувалося слово Боже, але були і незадоволені. Вони і донесли царю, що той, хто назвався архітектором, і не починав будувати розкішний палац, а проповідує нового Бога, творить дива і роздає царське золото жебракам. Розгнівався цар і велів кинути святого Фому в темницю. Тим часом улюблений брат царя сильно занедужав. Під час хвороби вознеслася душа недужого в небесні обителі і, волею Господа, у видінні йому були показані оселі, приготовані для святих, і запропоновано було вибрати одну із них. Коли ж він вибрав найкращу, то ангел Божий сказав йому: «Це житло ти не можеш зайняти, тому що Фома спорудив його на золото брата твого, і воно належить твоєму брату – царю».

Опам'ятавшись, хворий розповів про видіння. Зрозумів тоді цар значення цього видіння, поспішив звільнити святого Фому і просвітився від апостола світлом християнського вчення.

Проповіддю своєю, знаменнями і чудесами апостол приводив багатьох до Христа до самої мученицької своєї кончини від рук язичників. Він був проколений списами. Один християнин таємно узяв чесні останки святого Фоми і відніс їх в Месопотамію в місто Едессу. Тут була побудована в ім'я його прекрасна церква, і віруючі з найвіддаленіших країн стікалися туди і одержували зцілення.

Частки мощей св. апостола Фоми знаходяться в Індії, Угорщині і на святій горі Афон. Португальці, які в 1500 році прибули до Індії, зустріли в місті християн, які згідно Передання знали, що предки їх прийняли святу віру від апостола Фоми та його учнів, а саме місто Малипур ще сто років тому, називали містом Фоми.

 

О, святий апостоле Фомо, умоли Господа, щоб за Твоїми святими молитвами, і ми виконували євангельські заповіді і завжди взивали до Господа твоїми слова: “Господь мій і Бог мій”.

 

Яндекс.Метрика