narrow default width wide

Breadcrumbs

28.07.2013 р.Б. День пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира, у Святому Хрещенні Василія (1015) (1025 річчя хрещення Київської Русі)

 

У цей день Православна церква вшановує пам'ять святого рівноапостольного князя Володимира.

Євангеліє Христове було проповідане в наших землях святим апостолом Андрієм ще в першому столітті нової ери, але державною релігією християнство стало лише в Х столітті, за святого князя Володимира.

Церква порівнює князя Володимира з апостолом Павлом. Обидва вони спочатку були ревними противниками Христа. Савл гонив християн. Князь Володимир був ідолопоклонником. Савл і Володимир були духовними сліпцями, бо вони не бачили істини Христової. Тому Господь послав обом сліпоту тілесну. Темрява розкрила їм духовні очі, щоб вони побачили Світло Христове.

Благодать Божа, а не щось інше, переродила і Савла, і Володимира. Савл став великим апостолом Павлом, який потрудився у проповіді Євангелія більше за всіх інших апостолів. Він проніс світло Христової віри від Сходу до Заходу Римської імперії. А князь Володимир Київську Русь, що кланялася могильним богам, зробив християнською.

Не випадково пізніше в одному із своїх послань апостол Павло написав такі слова Христа Спасителя: "Сила Моя в немочі виявляється".

До прийняття християнства і Савл, і Володимир були грішниками. Савл був серед убивць християн, а Володимир - великим сластолюбцем. Благодать Божа переродила їх: вона чорне зробила білим як сніг, а грішне - святим.

Тому ми шануємо нашого просвітителя - святого князя Володимира. Він не тільки спас свою душу, але і народ свій привів до Христа. Апостол Павло бачив Христа, коли Він явився йому на дорозі до Дамаска, а князь Володимир не бачив нашого Спасителя, тому Господь залучив його до блаженних. Адже Він сказав: "Блаженні ті, що не бачили Мене і увірували".

Там, де йде боротьба між добром і злом; там, де вирують пристрасті, де християнство стикається з язичництвом; там, де боротьба стає трагічною і страшною, - Господь завжди посилає людину мужню, яка приводить свій народ до Бога. Такою мужньою людиною був святий великий князь Володимир. Його подвиг свята Церква порівнює з трудами апостолів, з цієї причини називає його рівноапостольним.

Апостол Павло в одному із своїх послань говорить: "Поминайте наставників ваших, які відкрили вам тайни віри". І ось сьогодні ми згадуємо святого великого князя Володимира і звертаємося до нього з молитвою, щоб він благав Бога за свій народ, за нашу Україну, яка потребує допомоги Божої.

Величаємо тебе, святий рівноапостольний великий княже Володимире, і шануємо святу пам’ять твою, ідолів ти знищив і всю нашу землю святим хрещенням просвітив.

Святий княже Володимире, прийди і подивись на твій знедолений народ і на засновану тобою Церкву, яка нині розділена, і твоїми молитвами перед Престолом Божим допоможи нам. Боже, нам єдність подай!

Амінь!

 

Цього дня відзначає своє престольне свято Свято-Володимирська парафія.

 

 

 

 

Також, Православна церква вшановує пам'ять свв. Отців шести вселенських Соборів.

Вселенськими Соборами називаються зібрання єпископів всіх помісних церков. Вселенські Собори – не були явищем, що призначалися через певні періоди часу, тобто періодичними; це були екстраординарні, що скликалися в крайніх випадках для рішення важливих церковних питань, зібрання. Зміст постанов перших соборів вказує на те, що питаннями, ради рішення, яких скликалися вони, були питання віри, нерозуміння яких викликало цілий ряд релігійних смут-єресей. Пізніше , коли установлювався мир церкви-собори скликались для виробітки норм церковної дисципліни. Всіх вселенських соборів було сім.

Першим був Нікейський, що відбувся в 325 р. залишивший 20 правил, з яких важливіші: 4-те, яке гласить, що єпископи повинні вибиратися єпископами даної провінції і затверджуватись митрополитом. Зокрема 6-те правило підтверджує вищу владу деяких єпископів над іншими єпископами, наприклад, римського над західними, антіохійського над східними.

Другим був в 387р. 1-й Константинопольський, що видав сім правил.

Третім – був Ефеський собор, що відбувся в 431 р., який залишив 8 правил; з них перших 6 стосуються відлучення Несторія і його сторонників; 7-мим забороняється створювати символ віри, а 8-мим кіпрські єпископи звільнялися від залежності антіохійського патріарха.(До цього правила пізніше приєднано послання про єп. Памфилії-Євстафії).

Четвертим –Халкидонським 451 р. – 30 правил, 28-мим правилом, якого визначало круг судової і адміністративної діяльності константинопольського патріарха – і константинопольський патріарх прирівнювався в своїх повноваженнях з папою Риму.

П’ятий – Константинопольський 2-ий 553 року.

Шостий - Константинопольський 3-ій в 680 році і 691 р. – так званий Трульський – що має 102 правила, з них 36-те правило повторює про рівноправність константинопольської і римської патріарших кафедр і вказує ієрархічний порядок патріарших східної церкви, а 33-тє правило осуджує звичай вірменської країни приймати в клір тільки вихідців із священного роду; 80-те загрожує відлученням тому хто три святкових дні не відвідає богослужіння, а 102-ге стосується епетилії, що каються.

Сьомий – Нікейський 2-ий, 787 році видав 22 правила.

Церковне законодавство, за свідченням багатьох, виникає з перших віків християнського життя, ще задовго до вселенських соборів, коли для рішення трудних питань збирались місцеві собори, багато з постанов яких, були пізніше утверджені вселенськими соборами.

Яндекс.Метрика