narrow default width wide

Breadcrumbs

28 листопада 2018 року Божого. Різдвяний піст

 

 

28 листопада - початок Різдвяного посту

 

 

Звідси походить і назва посту. Головна ідея полягає у поєднанні фізичного посту з духовним і під час нього не вживаються м'ясні і молочні страви, а також яйця, а у середи і п'ятниці вживається рослинна їжа без олії. У вівторок і четвер споживається рослинна їжа з олією. В суботні і недільні дні до 2 січня і у великі свята під час посту благословляється вживати рибу. Під час посту потрібно також утримуватись  всіляких веселощів.

Допускаються і полегшення для тих, хто хворіє або працює на важких роботах, для вагітних жінок і годуючих грудних дітей, на що потрібно взяти благословення у парафіяльного священнослужителя. Під час всього посту не звершується таїнство вінчання.

Різдвяний піст має ще й іншу, народну назву – Пилипів піст, або Пилипівка, бо напередодні, 27 листопада церква вшановувала пам'ять Святого апостола Пилипа. Саме цей день є заговинами на скоромну їжу. Звідси походить і назва Пилипів піст або Пилипівка. Апостол Пилип уславився проповіддю Слова Божого та чисельними випадками зцілення людей. Православна церква називає його учнем, другом Господа і наслідувачем страждань його, бо апостола Пилипа розіп'яли на хресті, як і Спасителя.

Піст, за вченням Спасителя, допомагає очистити душу від гріха, звільняє її від влади диявола і повертає до спілкування з Богом.

Головна мета кожного християнина з часів Христа — Бог, Небесний Єрусалим. Туди ми можемо дібратися за допомогою «двох крил», як стверджують святі отці, — за допомогою молитви і посту.

Нехай цей піст, як і всі інші, сприятиме піднесенню духу над плоттю, пануванню духовно-моральних прагнень над чуттєвими.

21 листопада 2018 року Божого. Собор архістратига Михаїла та iнших Небесних Сил безплотних.

 

 

Архангелiв: Гавриїла, Рафаїла, Уриїла, Селафиїла, Ієгудиїла, Варахиїла та Ієремиїла.

 

21 листопада християни святкують Собор Архістратига Михаїла та інших Небесних Сил безтілесних. Архістратиг Михаїл, ім’я якого означає «хто, як Бог?», або «хто рівний Богові?» є вождем Небесних сил, тому і називається архістратигом, тобто воєначальником сил Господніх.

Коли одержимий гордістю Денниця повстав проти Бога й потягнув за собою безліч інших духів, тоді святий архістратиг Михаїл явився захисником Божої слави, закликав інших ангелів повстати проти зла і перебувати в покорі Господу. У церковних співах він оспівується як «ангельських ликів чиноначальник», «Трисонячного Божества повстанець».

Це свято – головне з усіх свят на честь святих ангелів. У просторіччі він іменується Михайловим днем і дуже шанується віруючими людьми. Собор – возз’єднання, спільнота всіх святих ангелів на чолі з Михаїлом Архістратигом, які все разом і одноголосно славлять Святу Трійцю, одностайно служать Богові.

Архістратиг Михаїл – вождь Небесних Сил, на іконах його зображують у грізному і войовничому вигляді: на голові шолом, у руці – меч або спис. Під ногами – уражений ним дракон. З ким же воює цей відважний ватажок? Ми знаємо, що весь ангельський світ, створений ще до створення людини і всього видимого світу, був наділений великими досконалостями і дарами. Ангели, подібно до людей, мали вільну волю. Вони могли зловживати цією свободою волі і впасти в гріх. Це і відбулося з одним з верховних ангелів – Денницею, який відкрив у собі джерело зла і гордості і повстав проти свого Творця. Духовний світ похитнувся і частина ангелів пішла за Денницею. У цей момент з ангельської спільноти виступив Архістратиг Михаїл і вимовив: «Ніхто як Бог!», – звертаючись з цим закликом до всіх ангелів. Цими словами він показав, що визнає тільки одного Єдиного Бога, Творця і Володаря усього всесвіту. Боротьба була важкою, бо Денниця був наділений великими достоїнствами. Але сили добра перемогли, і Денниця був скинутий з неба з усіма своїми послідовниками, а Архангел Михаїл утвердився як вождь усього ангельського світу, вірного Богові.

З тих пір в руках Архістратига меч, тому що сатана, скинутий з неба, не заспокоюється. Впалим ангелам не дозволено проникати до вищих областей світобудови і тому всю свою лють вони спрямували на людей, і в першу чергу на віруючих в Бога. Михаїл не перестає воювати з ангелами зла і темряви, захищаючи вірних чад Божих від їх підступів. І ми повинні радіти, що маємо такого відважного захисника – переможного вождя Небесних Сил.

Потрібно пам’ятати, що його охоронний меч буде завжди за нас, якщо тільки ми не вступимо в союз з тим, з ким бореться Архістратиг Михаїл. Янголи, що залишилися вірними своєму Творцеві і які склали воїнство Архістратига Михаїла, настільки утвердилися у добрі, що гріх для них став неможливим. Не тому, що вони, маючи вільну волю, не можуть переступити волі Божої, а просто тому, що вони не хочуть цього робити, не хочуть грішити. Не захотіти грішити – значить отримати можливість наблизитися до Бога і бачити Його, як бачать Його ангели. Служити Йому, виконуючи Його веління.

Історія святкування Собору Архистратига Михаїла та інших Небесних Сил безтілесних така: ще в апостольські часи було поширене хибне вчення про Ангелів. Серед християн з’явилися єретики, які поклонялися Янголам як богам і вчили, що видимий світ створений не Богом, а Ангелами, вважаючи їх вище Христа. Це вчення було настільки небезпечним, що святі отці були змушені скликати в Лаодикії помісний собор (IV століття), на якому було засуджено поклоніння янголам і встановлено благочестиве шанування Ангелів як служителів Божих, охоронців людського роду, і наказали святкувати Собор Архістратига Михаїла та інших Небесних Сил.

 

Величаємо тебе, святий архістратиже Божий Михаїле, архангели i ангели i всі воїнства, херувими i серафими, що прославляють Господа.

11 листопада 2018 року Божого. Неділя.

Прмч. Анастасiї Римлянки (ІІІ). Прп. Аврамiя, затворника, i блж. Марiї, племiнницi його (бл. 360). Прп. Аврамiя, архим. Ростовського (1073–1077). Мчч. Клавдiя, Астерiя, Неона i Феонiли (285). Прп. Анни (826).

 

4 листопада 2018 р.Б. Неділя. Казанської iкони Божої Матері (1579)

 

 

Казанська чудотворна ікона Божої Матері – одна із найпрославленіших чудотворних ікон у всьому православному світі. Явилася вона ще у 1579 році в місті Казань при таких обставинах.

Згадане місто спіткала велика біда: пожежа майже повністю знищила його. У той час жив там воїн на ім’я Данило Окучин з дружиною та 9-річною донькою Матроною. Разом з іншими будинками згорів і їхній. І ось Матроні явилася уві сні Пресвята Богородиця і веліла оголосити архієпископу і начальникам міста, що на місці згорілої хати родичів Матрони скрита у землі ікона Пресвятої Богородиці. Ще двічі повторно були видіння дівчинці. Але міські власті не повірили їй. Тоді Матрона відправилася з мамою на вказане місце і сама стала копати землю. І ось, коли земля була розрита аршина на півтора (близько метра), на радість народу, що зібрався, показалася ікона Богоматері. Звістка про це поширилася по всьому місту. Товпи людей почали сходитися на місце явлення, гаряче молячись перед своєю небесною заступницею. Ікону перенесли у найближчу церкву святого Миколая, де був відслужений молебень. Звідти її урочисто перенесено у Благовіщенський собор. По дорозі туди ікона явила перше чудо: зцілила одного сліпця Йосипа.

З тих пір від цієї святої ікони стали відбуватися великі чудеса, детально описані в багатьох книгах. Звідси й виникла народна традиція молитися перед іконою з проханням зцілення від хвороби очей. Згодом на місці з’явлення Казанської ікони був побудований храм на її честь і заснований жіночий монастир, в якому разом з матір’ю прийняла постриг Матрона. Ікона являє собою список із давньої Влахернської ікони «Одигітрії» (Провідниця в дорозі), написаної святим апостолом євангелістом Лукою, яку Сама Пречиста Діва Богородиця благословила зі словами: «Благодать Народженого від Мене і Моя ласка з цими іконами нехай буде».

Відрізняється Казанська ікона від стародавнього образу Одигітрії лише нахилом Голови Богоматері до Богомладенця.

 

28 жовтня 2018 р.Б. Неділя. Сщмч. Лукіана, Печерського, в Дальніх печерах (1243)

 

 

Священномученик Лукіан-пресвітер жив в XIII столітті. На одній стародавній дошці з іконою святого написано, що Лукіан священномученик постраждав від Батия близько 1243 року, більше нічого про нього не відомо. Мощі його спочивають в Феодосієвих (Дальніх) печерах.

 

Яндекс.Метрика